Шкільні роки, це не лише уроки, контрольні, перерви, очікування канікул, це ще й твої друзі-однокласники, з якими ти маєш спільні спогади... В учнів 11-х класів з'явилась ще одна така сторінка - подорож на Волинь...
Ранок 27 вересня обіцяв багато вражень.. І він не обманув одинадцятикласників...Волинь зустріла гарною погодою, щирими, добрими людьми, зустріччю з Таракановим фортом, тунелем кохання, Лесиним домом, замком Любарта...
Гарний настрій дарував і Луцьк. Вранішнє місто, сповнене осіннього затишку і спокою, ще раз нагадало нам, що наша Україна така неповторна, така водночас рідна і ще непізнана. Відвідавши Колодяжне, родовий маєток родини Косачів, ми наче зайшли в оселю до добре знайомих людей... Речі, яких торкалась рука Лесі,будиночок, де вона жила і називала єдиним своїм домом-все це та історія, про яку читаємо в підручниках. Тут вона жива, справжня! За це велика подяка працівникам музею.
Звичайно, будуть ще подорожі, нові зустрічі, але трішки сумно було закінчувати саме цю. Попереду 11-й клас, ЗНО, випускний, нове, незнайоме життя! Яким воно буде? Хочеться вірити, що все буде добре!
