В кожного  народу - свій генокод. В украінців він у народній пісні, у вишиванці,  у віршах "Кобзаря"... Можливо саме тому Шевченкові дні  ми сприймаємо як своє особисте свято. Бо це  саме його словами ми вчились говорити про сою любов до рідної землі,це саме він учив нас стояти до кінця, навіть коли проти тебе цілий світ...

Шевченкові дні у Класичній гімназії вже традиційно-це живе  поетове слово... З ініціативи десятикласників, при підтримці учнівського парламенту та Кафедри словесності було проведено конкурс на краще виконання поезій Тараса Шевченка. Організатори,самі учні,вирішили відмовитись від традиційний урочистостей. Учасники виходили на сцену актової зали і читали улюблене. Дехто-наівно, по-дитячому, дехто - по -дорослому дуже серйозно.. Однак не було жодного фальшивого слова, жодної гри. Всі читали того Шевченка, якого люблять. Справжнім відкриттям стало виконання пісень на слова Тараса Григоровича учнями Зарічним Степаном та Опир Зореславою. . Ми не знаємо, можливо хтось із учасників цього дійства стане актором, співаком, а можливо їм відкриються таїнства біології, медицини, цариці наук математики, але одне ми знаємо напевно - їхнє життя буде інакшим, бо Шевченко живе в їхніх душах..