Любі наші вчителі!

Ми хочемо Вам подякувати. Адже ми б не були зараз саме такими, як є. Не розуміли б жартів про Стасіка чи про модель української економіки, не навчилися б відрізняти синуси від косинусів, якби не "собачка з котиком". Не розуміли б людей в інших країнах, а мистецтва в музеях, не навчилися б тонкощам літератури та мови, не опанували б точні науки, не вміли б розбиратися у власних думках, надавати першу медичну допомогу та робити помилки. Цього всього не було б без Вас, тих, хто підтримував 7 років та надавав наснаги не здаватися. Наших вчителів... А пам'ятаєте, як ми лишень прийшли в стіни нашої рідної гімназії? Такі ще малі і допитливі, все хотіли дізнатися і розвідати. Без Вас, наші любі вчителі, ми були б не ми!!!

Наші улюблені класні керівники, Надіє Володимирівно та Ольго Володимирівно! Вам окреме СПАСИБІ. Адже тепер ми не можемо називати Вас лише класними керівниками. Ви стали для нас і другими мамами, і друзями, і такою важливою опорою. Дякуємо за те, що завжди підтримували нас і були поруч в потрібний момент. Пробачте нас за дурні витівки, бо тоді ми не розуміли ще, що кидатися пеналами небезпечно, а виконувати домашнє таки потрібно. Дякуємо Вам за неймовірну підтримку та любов, якими Ви нас оточували і оточуєте. Ми це неймовірно цінуємо і дуже ВАС ЛЮБИМО!!!

Дякуємо усім Вам, учителі, за всі спогади. Ви назавжди стали частинкою нашої душі.