Впродовж останнього періоду працював лікарем ветеринарної медицини у ветеринарній клініці «Друг». Обожнював гори, свій вільний час часто присвячував гірському туризму.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання на Сумщині, Херсонщині, Донеччині та на Курському напрямку у складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

За словами близьких та побратимів, був винятково хорошою людиною. Користувався великим авторитетом серед колег та підлеглих. Мав добрий рівень мотивації до професійного самовдосконалення, за час проходження служби намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, завжди із розумінням ставився до тих, хто поруч.

За особистий героїзм був нагороджений низкою відзнак, зокрема, Почесними нагрудними знаками Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», «Срібний хрест» та відзнакою Президента України – орденом «За мужність» III-го ступеня.

У Захара Палія залишилися батьки, дружина та старший брат.