Свято Першого дзвоника у Класичній гімназії…
Свято першого дзвоника – це без перебільшення один з найочікуваніших днів у році. Бо цей дзвоник особливий: він сповіщає про початок. І кожен з нас (скільки б років він не був у школі) очікує обов’язково чогось нового, чогось надзвичайного…
2 вересня гімназія вже зранку наповнилась хвилюваннями, голосами тих, хто вперше сяде за парти у ролі гімназистів… Було чути вже не зовсім дитячі, скоріше дорослі голоси одинадцятикласників, їхні вітання і, звичайно, всі злегка хвилювались. Вони цього року закінчують гімназію і ще не відомо, у кого більше було хвилювань – у п’ятикласників, чи у цих вже дорослих дівчат та юнаків…
Свято вийшло дуже камерним і домашнім, бо наша гімназія таки є нашим домом. Коли ти став гімназистом, це – назавжди. Серед батьків, які були запрошені на свято, стояли теж наші випускники.
Прозвучав Державний гімн України, було піднято прапор і в цей час кожен із нас відчував особливий трепет, свою приналежність до нашої найкращої у світі землі! Згадуючи тих, хто нас захищає, дає можливість відбутися нашій нації, ми згадували й про полеглих. Згадували про тих, хто віддав за нас найдорожче – життя!
За звичаєм кожна нова справа у нас починається з благословення. До учнів звернувся отець Роман, і кожному хотілось, щоб на нього потрапили крапельки освяченої води, щоб рік був легким..
Наша гімназія нагадує великий корабель, де кожному затишно у непростому плаванні. Звичайно, до учнів звернувся наш капітан – директор гімназії Юрій Степанович Джала. Вітань було багато, серед гостей був і міський голова пан Андрій Садовий, який теж привітав гімназистів, подякував батькам, педколективу за те, що гімназія оновленою зустрічає учнів.
Старшокласники звернулись зі своїми порадами-настановами до наймолодших, а ті розчулили усіх своїми привітаннями.
Ну і, звичайно, перший дзвоник… Так склалось, що наша гімназія вже давно об’єднує не одне покоління учнів, тому перший дзвінок пролунав і давали його Жураєви Левко і Теодор, Купибіда Ярина і Дарина, Салабай Юрій і Катерина… Маленькі п’ятикласники йшли впевнено за руку з братами й сестрами. Було зрозуміло: гімназія має своє продовження, свої традиції й сміливо дивиться у свої майбутнє!
Гарного нам усім нового навчального року!
І, як сказав один із п’ятикласників, однієї на всіх нам ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ!
